ORPL

Редакція

Позов щодо «Never Lose Me» остаточно відхилили через відсутність підписаної ліцензії на біт

Суд у США не визнав листування, оплату та статус продажу на TrakTrain достатнім доказом передачі ексклюзивних прав на біт.

Як повідомляє Digital Music News, федеральний суд остаточно відхилив позов Шамара Діла щодо нібито порушення авторських прав у пісні Flo Milli «Never Lose Me». Справу закрили без дозволу на повторне подання, тож позивач не зможе重新 подати її в цій самій формі.

Позов стосувався біта «Youu», який, за версією Діла, він придбав у Gerreaux через TrakTrain у 2019 році за 200 доларів і отримав ексклюзивну десятирічну ліцензію. Згодом цей біт, як стверджувалося, використали у «Ron Artest» Babyface Ray і 42 Dugg, а вже цей трек став основою для «Never Lose Me».

Ключовою проблемою для позивача стала не сама історія використання біта, а доказ оформлення прав. Суд зазначив, що Gerreaux не підписував фізично угоду про передачу прав. Листування, підтвердження оплати, статус «sold» на платформі та документ від її власника не переконали суд у тому, що сторони належно підписали саме договір про ексклюзивну ліцензію.

Що це означає для авторів бітів

Оплата й домовленість у листуванні можуть підтверджувати намір співпраці, але не обов’язково доводять передачу конкретного набору прав. Важливо окремо зафіксувати, чи є ліцензія ексклюзивною, на який строк і територію вона діє, які способи використання дозволені та хто саме має право передавати або перепродавати біт.

Практичний висновок

Українським артистам і продюсерам не варто покладатися лише на чек, повідомлення в месенджері чи позначку про продаж на біт-платформі. До релізу краще мати підписаний документ із чітким описом переданих прав і зберігати його разом із підтвердженнями оплати та листуванням. Водночас ця справа розглядалася за американським правом, тому її висновки не можна автоматично переносити на українську судову практику.

Повернутися до редакції