Редакція
Мерч без вкладень наперед
Друк на замовлення, передпродаж вінілу і чому не варто починати з футболки.
Мерч провалюється зазвичай не тому, що його ніхто не хоче. Він провалюється тому, що артист замовив шістдесят футболок наперед, продав чотирнадцять, а решта лежить у батьків у коридорі.
Це втрачені гроші й зіпсоване враження від самої ідеї. Хоча схема, за якої ви не платите нічого наперед, існує вже давно.
Друк на замовлення
Принцип простий: товар друкується після того, як його купили. Ви завантажуєте макет, ставите ціну, отримуєте різницю. Складу немає, залишків немає, ризику немає.
Що ви за це віддаєте: собівартість вища, ніж за тираж, тому маржа з одиниці менша. Футболка, яка в тиражі вийшла б у 250 гривень, тут коштуватиме 400–500. Продавати її треба дорожче, і це нормально — ваш покупець платить не за бавовну.
Другий мінус — контроль якості. Ви не тримали в руках те, що поїде людині. Тому перше замовлення завжди робите собі. Завжди.
З чого починати
Не з футболки.
Футболка — найскладніший перший товар: розміри, посадка, тканина, повернення. Почніть із того, де немає розмірної сітки:
- Постер або принт. Дешево, легко надрукувати добре, добре виглядає на фото.
- Наліпки. Мала ціна, велика кількість, чудово працюють як доважок.
- Тоут. Один розмір, носять реально.
- Листівка з автографом. Собівартість майже нульова, цінність висока.
Якщо ці речі не продаються — футболка теж не продасться, і ви це з'ясували за 200 гривень замість 15 000.
Що друкувати
Не логотип гурту на грудях. Це працює у тих, чий логотип уже щось означає.
Працює те, що людина носитиме, навіть якщо не всі впізнають:
- Рядок із пісні. Той, який фанати вже цитують. Ви знаєте, який.
- Графіка з обкладинки — якщо обкладинка сильна.
- Дата й місто туру на звороті. Це предмет-спогад, а не реклама.
Перевірка проста: ви самі надягнули б це на вулицю до людини, яка вас не слухає?
Вініл і касета без передоплати
Вініл на замовлення не друкують — це завжди тираж, і мінімальний тираж рідко буває меншим за сотню. Але передплата вирішує це питання.
Схема: ви оголошуєте платівку, збираєте передзамовлення протягом трьох-чотирьох тижнів, і замовляєте тираж тільки якщо зібрали мінімум. Якщо не зібрали — повертаєте гроші й нічого не втрачаєте, крім місяця.
Це чесно, це прозоро, і це працює краще за краудфандинг з абстрактними цілями: людина купує конкретну річ із датою.
Касета — дешевший спосіб зробити те саме. Мінімальні тиражі менші, собівартість у рази нижча, а як об'єкт вона зараз цікавіша молодшій аудиторії, ніж здається.
Де це продавати
Не будуйте окремий магазин. Достатньо сторінки з кнопкою.
Головне місце продажу — концерт. Людина, яка щойно почула вас живцем, купує в рази охочіше за ту, що побачила допис. Беріть на концерт те, що вміщається в рюкзак, і приймайте оплату переказом — черга з готівкою вбиває продажі.
Друге місце — посилання в тому самому дописі, де ви показуєте річ на собі. Не окремий рекламний пост «наш новий мерч». Просто фото, де воно на вас.
Скільки на цьому заробляють
Чесно: небагато, доки аудиторія мала. Двісті людей на концерті з конверсією 5% — це десять продажів. При маржі 200 гривень це 2 000 гривень за вечір.
Але це та частина доходу, яка не залежить від алгоритмів і не ділиться з дистриб'ютором. І вона зростає разом із залом, тоді як стріми зростають значно повільніше.
Почніть із постера. Подивіться, чи купують. Далі буде видно.